Сценарій «
Художник з душею поета», присвячений 202-й річниці від дня народження Т. Г.
Шевченка)
Пісня «Шевченкові рядки».
Ведучий. Неначе праведних дітей,
Господь, любя своїх
людей,
Послав на землю їм
пророка;
Свою любов
благовістить!
Ведучий. Святую правду возвістить!
Неначе наш Дніпро
широкий,
Слова його лились , текли
І в серце падали
глибоко!
Ведучий. Тарас
Шевченко…Пророк, народжений від національної печалі, гніву й образи за
зганьблену честь України, був посланий на землю
…свою любов
благовістить!
Святую правду
возвістить!
Ведучий.. Нас просто не існує без Шевченка. У ньому - уся
історія наша, усе буття, усі мрії. Відомо: Україна - це Шевченко, Шевченко - це
Україна.
Відео «Художник з душею поета»
Ведучий. Уявити себе без Шевченка
українцеві - все одно, що без неба над головою. Він – вершина нашого родового дерева. Природа щедро
обдарувала Шевченка талантами. Він не тільки геніальний поет, а й талановитий
художник.
Ведучий. Мистецька
спадщина Тараса Шевченка для нас не менше цінна, ніж його поезія. Cаме
природний дар малювання вивів його з безодні кріпацького стану в мистецьку
еліту.
Ведучий. Він прекрасно володів всіма відомими тоді
засобами графічного зображення. Його художня творчість різноманітна.
Ведучий. Вже за життя
Шевченко мав заслужену славу видатного портретиста. Він виконав також великі
серії пейзажів, архітектурних замальовок (в тому числі з української
старовини), книжкових ілюстрацій. Він першим з українців опанував техніку
офорта і створив у ній ряд видатних композицій.
Ведучий. Для Шевченка
малювання стало хлібом насущним, вираженням його творчого духу. Малярські
роботи Шевченка викликають інтерес насамперед як високі мистецькі зразки.
Художник торував нові шляхи в розвитку українського образотворчого мистецтва.
Ведучий. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а
живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів,
малюнків).
Ведучий. Хлопчина рано відчув тягу до
малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього найбільшою радістю. У спогадах
родини Шевченка є немало свідчень про те, що настінне народне малювання,
вишивки будили в нього пристрасть до створення власних малюнків. А коли він
почав учитися в дяківській школі, ця пристрасть розвинулася ще сильніше.
Шевченко. Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п’ятака —
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге — та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І везерунками з квітками
Кругом листочки обведу.
Та й списую Сковороду
Або «Три царіє со дари».
Та сам собі у бур’яні,
Щоб не почув хто, не побачив,
Виспівую та плачу
Ведучий. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати. Візерунками розмальовані стіни,
долівка і навіть призьба.Хлопчик змалку любив малювати птахів, звірів та людей.
Пісня «Зацвіла в долині»
Шевченко читає вірш «Мені
13- й минало»
Пісня «Садок вишневий
коло хати».
Оксана:
Чом же плачеш , Тарасе?
Давай я тобі
сльози витру (витирає рукавом). Не сумуй, Тарасику. А ще в селі говорять,що ти особливий.
Тарас.
Таке вигадаєш.
Оксана.
Нічого я не вигадаю.Сам поміркуй, хто з дітей найкраще за всіх читає? Ти.А
співає? Теж ти.А хто з дітей найкраще за всіх малює?. От і поміркуй.Скажу тобі
по секрету, ніби в селі говорять, що тебе сам Господь поцілував, коли ти
народився. От виростеш і будеш малярем, еге ж?
Тарас: Еге ж, малярем.Усі труднощі буду долати. Лиш би навчитись цього мистецтва.
Оксана: І ти розмалюєш, Тарасе, нашу хату?
Тарас: Еге ж... А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здібний. Ні, я не ледащо, я буду таки малярем!
Оксана: Авжеж, будеш! Ой, дивись, а де твої ягнята!
Бідні ягняточка, вони ж питочки хочуть! Побігли?
Тарас: Еге ж, малярем.Усі труднощі буду долати. Лиш би навчитись цього мистецтва.
Оксана: І ти розмалюєш, Тарасе, нашу хату?
Тарас: Еге ж... А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здібний. Ні, я не ледащо, я буду таки малярем!
Оксана: Авжеж, будеш! Ой, дивись, а де твої ягнята!
Бідні ягняточка, вони ж питочки хочуть! Побігли?
Тарас. Побігли.
Танець.
Ведучий.Не відразу вдалося Тарасові здійснити свій намір. Довго
і наполегливо шукав здібний хлопець учителя малювання, а у цих пошуках допомагав йому вірний приятель дід Іван, який був дуже розумною людиною та не байдужа була йому доля свого улюбленого внука.
Ведучий. Зазнавши багатьох принижень та випробувань малий Тарас за порадою діда Івана вирішив зробити останню спробу знайти вчителя малювання і так він подався до села Хлипнівки, що славилася малярами. Дяк-маляр, до якого він звернувся, після двох тижнів спілкування з Тарасом упевнився, що в учня є хист та погодився його вчити, але, що Тарас був кріпаком, дяк зажадав дозволу на це поміщика.
Ведучий.Не відразу вдалося Тарасові здійснити свій намір. Довго
і наполегливо шукав здібний хлопець учителя малювання, а у цих пошуках допомагав йому вірний приятель дід Іван, який був дуже розумною людиною та не байдужа була йому доля свого улюбленого внука.
Ведучий. Зазнавши багатьох принижень та випробувань малий Тарас за порадою діда Івана вирішив зробити останню спробу знайти вчителя малювання і так він подався до села Хлипнівки, що славилася малярами. Дяк-маляр, до якого він звернувся, після двох тижнів спілкування з Тарасом упевнився, що в учня є хист та погодився його вчити, але, що Тарас був кріпаком, дяк зажадав дозволу на це поміщика.
Ведучий. Коли хлопцеві
минуло 14 років , він з дідом Іваном
пішов до управителя Димовського у
Вільшані, щоб просити про дозвіл вчитися у хлипнівського дяка, цей сказав, що
візьме його до дворової обслуги. Тарас не сподівався
таких результатів розмови та впав у розпач. Він гадав, що це кінець його надій
щодо малярства.
Ведучий. Всупереч побоювання Тараса, перебування у Вільшані стало переломним періодом у його житті. І це в розумінні найбільш позитивному. Мешкав там досить обдарований художник-самоук, поляк за походженням, Стефан Пшевлоцький, до якого управитель Димовський віддав Тараса. Це вже не був дяк-богомаз, а справжній художник, який розумів мистецтво і вмів передати іншим свої знання. Пшевлоцький заклав підмурок малярського вміння Тараса Шевченка.
Ведучий. На жаль, Тарас недовго користувався цією фортуною. Поміщик Павло Енгельгардт взяв Тараса до двору на роль так званого козачка та незабаром виїхав з України, забираючи всю двірську челядь, а між ними й Шевченка. На довгий час Тарас розлучився з рідною Батьківщиною.
Ведучий. Довго тривала подорож з Вільшани до Вільна. Тарас уважно приглядався усьому, що бачив на шляху. Коли ночували по заїжджих дворах, Тарас змальовував картини, що висіли на стінах і в такий спосіб поповнював свою колекцію.Нарешті показалося Вільно. Старовинне литовське місто вразило молодого художника Тараса своєю архітектурою.
Ведучий. Завдяки пані Софії Енгельгардт, яка на відміну від чоловіка відзначалася людяним ставленням до челяді, Тарас познайомився
з художниками Яном Лампі та Рустемом. Відтоді почався новий період Тарасового життя.
Ведучий. Всупереч побоювання Тараса, перебування у Вільшані стало переломним періодом у його житті. І це в розумінні найбільш позитивному. Мешкав там досить обдарований художник-самоук, поляк за походженням, Стефан Пшевлоцький, до якого управитель Димовський віддав Тараса. Це вже не був дяк-богомаз, а справжній художник, який розумів мистецтво і вмів передати іншим свої знання. Пшевлоцький заклав підмурок малярського вміння Тараса Шевченка.
Ведучий. На жаль, Тарас недовго користувався цією фортуною. Поміщик Павло Енгельгардт взяв Тараса до двору на роль так званого козачка та незабаром виїхав з України, забираючи всю двірську челядь, а між ними й Шевченка. На довгий час Тарас розлучився з рідною Батьківщиною.
Ведучий. Довго тривала подорож з Вільшани до Вільна. Тарас уважно приглядався усьому, що бачив на шляху. Коли ночували по заїжджих дворах, Тарас змальовував картини, що висіли на стінах і в такий спосіб поповнював свою колекцію.Нарешті показалося Вільно. Старовинне литовське місто вразило молодого художника Тараса своєю архітектурою.
Ведучий. Завдяки пані Софії Енгельгардт, яка на відміну від чоловіка відзначалася людяним ставленням до челяді, Тарас познайомився
з художниками Яном Лампі та Рустемом. Відтоді почався новий період Тарасового життя.
Рустема»
Ведучий. У безпросвітному житті Шевченка сталася ще одна вагома подія. Він познайомився з молодою швачкою Дзюнею Гусаковською, яка справила на нього таке велике враження, що він на якийсь час забув і про Оксану.
ТАРАС: Дзюню, чи подобаються Тобі мої малюнки?
ДЗЮНЯ: Ти прекрасно малюєш, адже ж тут відразу видно хист художника.
ТАРАС: Люблю малювати, це моя пристрасть, але страшно боюся, щоб пан мене знову не покарав різками. Ночами сниться мені цей конюх Сидорка
з налитими кров`ю очима і величезним батогом у руках.
ДЗЮНЯ:Тарасе, забудь про це. Дасть Бог, що й ти скинеш з себе огидне
ярмо неволі і так як я будеш вільною людиною. Це найбільше щастя на землі. Тоді, Тарасе, робитимеш те, що любиш найбільше і ніхто не буде за це тебе карати.
ТАРАС:А якже ж нам, кріпакам, бути такими, як інші, вільними людьми.
Дзюню, ти мені так подобаєшся, дозволь, що намалюю тобі портрет.
Танець з віночками
Ведучий. І так в 1830 році зявився 1 –ий професійний малюнок Т. Шевченка з юнацької роботи і розпочалася творчість відомого художника. А назва цієї картини «Погруддя жінки»
Ведучий.29
листопада 1830р. почалося польське повстання і в зв`язку з напруженою ситуацією
пан Енгельгардт примушений був покинути Вільно та разом з ними і молодий Тарас.
Ведучий. Поміщик
Енгельгардт , побачивши талант у Тараса, вирішив мати свого художника.,тому
віддав Шевченка на 4 роки навчання до
одного з кращих художників, Василя Ширяєва.
Ведучий. Дружина Енгельгарда Софія Григорівна, за свідченням сучасників, людина високого естетичного і
розумового розвитку,грала на фортепіано і співала. Саме вона мала найбільший
вплив на духовний розвиток Шевченка.
Ведучий. Енгельгардт перебував у родинних стосунках з Глінкою і
влаштовував музичні вечори. Це сприяло розвитку музичних інтересів Шевченка.
Ведучий. Велике бажання до самовдосконалення приводило Тараса до
бібліотеки поміщика. Коли господар був на службі, Софія Григорівна дозволяла
користуватися нею.
Ведучий. Про його любов до книжок писав письменник П. Куліш.
Ведучий. Не було книжки, щоб йому в руки не попалась та й лежала в
нього не прочитаною.Пушкіна він знав напамять,а шекспіра возив з собою, куди б
не поїхав.Звідти і появились картини на історичну тему про
Віргінія,Лукрецію,Сократа, Б Хмельницького.
Ведучий. Тарас
у вільних хвилинах прямував у Літній сад, де з великою пристрастю змальовував
скульптури. Тут також доля звела його зі студентом останнього курсу Академії
мистецтв- Іваном Сошенком, родом з Вільшани.
Сценка. « Шевченко і Сошенко»
Сошенко (підходячи ближче). А що це ти, молодий чоловіче, тут робиш?
Шевченко (зніяковіло ховаючи за пазуху папірець). Нічого недозволеного. Іду на роботу і по дорозі в Літній сад зайшов (через паузу). Я малював.
Сошенко (лагідно). Покажи, що ти малював.
Шевченко (несміливо подає папір, виймаючи його з-за пазухи). Тільки де смійтеся.
Сошенко. Чому ж, це не смішно. А ти часто ходиш сюди малювати?
Шевченко. Щонеділі. А якщо близько працюємо, то і в будень заходжу.
Сошенко. Ти вчишся малярній справі?
Шевченко. І живопису.
Сошенко. В кого ж ти знаходишся в науці?
Шевченко. У кімнатного живописця Ширяєва. Чули, може, про такого (збирається йти)!
Сошенко. Та чув, чув. Куди ж ти поспішаєш?
Шевченко. Хазяїн прийде, перепаде мені.
Сошенко. Бачу, що ти з України. А звідкіля ж?
Шевченко (стрепенувся). Із Звенигородщини. Чули про таку? З Кирилівки, я кріпак пана Енгельгардта.
Сошенко. А я з Корсуня, земляче. Значить, сусіди? Зайди до мене в неділю за цією адресою. Та прихопи з собою які-небудь свої малюнки. Поговоримо.
Ведучий. Іван Максимович Сошенко і познайомив Шевченка з Євгеном Гребінкою, Василем Жуковським, художником Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціановим. Саме вони і викупили Тараса з неволі і дали можливість талановитому юнакові вчитися в Академії мистецтв. Це сталося 25 квітня 1838 року.
Сошенко (підходячи ближче). А що це ти, молодий чоловіче, тут робиш?
Шевченко (зніяковіло ховаючи за пазуху папірець). Нічого недозволеного. Іду на роботу і по дорозі в Літній сад зайшов (через паузу). Я малював.
Сошенко (лагідно). Покажи, що ти малював.
Шевченко (несміливо подає папір, виймаючи його з-за пазухи). Тільки де смійтеся.
Сошенко. Чому ж, це не смішно. А ти часто ходиш сюди малювати?
Шевченко. Щонеділі. А якщо близько працюємо, то і в будень заходжу.
Сошенко. Ти вчишся малярній справі?
Шевченко. І живопису.
Сошенко. В кого ж ти знаходишся в науці?
Шевченко. У кімнатного живописця Ширяєва. Чули, може, про такого (збирається йти)!
Сошенко. Та чув, чув. Куди ж ти поспішаєш?
Шевченко. Хазяїн прийде, перепаде мені.
Сошенко. Бачу, що ти з України. А звідкіля ж?
Шевченко (стрепенувся). Із Звенигородщини. Чули про таку? З Кирилівки, я кріпак пана Енгельгардта.
Сошенко. А я з Корсуня, земляче. Значить, сусіди? Зайди до мене в неділю за цією адресою. Та прихопи з собою які-небудь свої малюнки. Поговоримо.
Ведучий. Іван Максимович Сошенко і познайомив Шевченка з Євгеном Гребінкою, Василем Жуковським, художником Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціановим. Саме вони і викупили Тараса з неволі і дали можливість талановитому юнакові вчитися в Академії мистецтв. Це сталося 25 квітня 1838 року.
Ведучий.Відомо, що Шевченка було викуплено з кріпацтва за гроші одержані від
продажу портрету Жуковського, роботи Карла Брюллова.
Ведучий. Доля дала право
Тарасові вступити до Академії мистецтв, а Карл Брюллов став його учителем.
Шевченко малює в основному аквареллю,опановує техніку олійного живопису та
гравюри.
Ведучий. За час навчання
в Академії мистецтв Шевченко нагороджений тричі срібною, а згодом і золотою
медалями. За малюнки з натури та живописні твори.
Шевченко Це була найсвітліша доба у моєму житті. Я тішуся своєю свободою. Живу,
учусь, нікому не кланяюсь., нікого не боюсь.Велике щастя бути вільним
чоловіком.
Ведучий. Період трьох
літ 1843- 1847 р.р.- це період творчої зрілості Шевченка. В цей період він серйозно
замислюється над долею України, мріє поїхати на рідну землю.
Шевченко читає вірш «Сонце
заходить»
ПІСНЯ «Кобзареві».
Ведучий. У червні 1843 року Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну. Любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. на яких відображені історичні місця , побут і природа України
Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом, під тягарем яких стогнало закріпачене селянство, брати, родичі Шевченка, увесь його народ. Скрізь бачив Тарас Григорович, як знущаються з кріпаків лукашевичі, трепови, тарновські та інші поміщики-кріпосники.
( картини "Селянська родина", "Хата батьків у Кирилівці".)
ПІСНЯ «Кобзареві».
Ведучий. У червні 1843 року Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну. Любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. на яких відображені історичні місця , побут і природа України
Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом, під тягарем яких стогнало закріпачене селянство, брати, родичі Шевченка, увесь його народ. Скрізь бачив Тарас Григорович, як знущаються з кріпаків лукашевичі, трепови, тарновські та інші поміщики-кріпосники.
( картини "Селянська родина", "Хата батьків у Кирилівці".)
Ведучий. Так народився альбом під назвою «Живописна Україна», куди
увійши 6 естампів«У Києві»,»Видубицький монастир», « Судна рада»,»Староста»,
«Казка», «Дари в Чигирині»
Пісня
«Друзі єднаймося»
Ведучий. Весною 1845р. Шевченко знову поїхав на рідну Україну. Тепер у складі
Київської археографічної комісії.
Ведучий.Подорожуючи рідною землею, він зображує сільські краєвиди та пейзажі,
відтворює історичні та архітектурні пам’ятки.
Ведучий.Творчість Шевченка надзвичайно багатогранна. Він виступає як
жанрист,пейзажист, показує свою майстерність у техніці олійного живопису,
акварелі, рисунка офорта і нарешті, як майстер портрета.Тарас Григорович
намалював також багато автопортретів.
Ведучий.Шевченко був
одним з найвідоміших та найпопулярніших художників свого часу.
Ведучий. Олією
художник виконав портрет Ганни Закревської, яка йому подобалася.
Вірш.
У
нашім раї на землі
Нічого
кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
Вірш «Сон»
Пісня « По діброві
вітер віє» Сценка «Тополя»
Пісня «Не тополю
високую»
Ведучий. За участь у кирило –
мефодіївському товаристві Шевченко був заарештований.
Ведучий. Його відправили рядовим до Оренбурзького окремого корпусу із забороною
писати і малювати.
Ведучий. Оточений наглядачами й шпигунами,
у нестерпно тяжких умовах поет продовжує писати, творити, малювати.
Шевченко читає вірш «Мені однаково»
Шевченко читає вірш «Мені однаково»
Ведучий. Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні,
є автопортрет у солдатському одязі.
Ведучий. У березні 1848 р.
поет одержав з України від Андрія Лизогуба скриньку з малярським приладдям,
фарби й папір. Несказанну радість висловив Шевченко у листі до друга: «Не знаю,
чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора,
прийнявши дарунок твій щирий…».
Ведучий. 11 травня 1848 р. Шевченко вирушив з експедицією
капітан-лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником. Понад
сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети,
жанрові сцени з життя місцевого населення.
Ведучий. Весною 1848 року Тарас Григорович взяв участь у Аральській експедиції.Де
виконав багато акварельних пейзажів
таких, як "Пожежа в степу","Мис Бай-Губек", "Крутий берег
Аральського моря",»Місячна ніч на Кос – Аралі»,»Шхуни біля форту Кос –
Арал»
Ведучий. Під час
походу в гори Каратау та пізніше, під час перебування в Новопетровському
укріпленні, Шевченко виконав багато акварельних пейзажів. Ці пейзажі
приваблюють нас зрілістю реалістичної майстерності.
Ведучий. Особливо чимало робіт, присвячених казахським та
киргизьким дітям. Деякі малюнки та ескізи того
періоду збереглися.(картини "Казахський хлопчик розпалює грубку",
"Казахи в юрті" та інші.)
Ведучий. Найбільш
вражаючим із усього, що створив Шевченко-художник, залишаються його листи
"Притчі про блудного сина". Ця серія - шедевр Шевченка-художника. А «Казашку Катю» порівнюють із Джокондою.
Ведучий. В останні роки заслання Шевченко створив значну кількість сепій та галерею цікавих портретів своїх друзів й
знайомих.
Ведучий.У 1857році Шевченко нарешті на волі. Вдосконалюючи свою майстерність, він
вивчає офортну манеру великого голландського
художника Рембрандта, виконує офорти з його картин. Тараса Григоровича з
повагою називають руським Рембрандтом.
Ведучий.2 вересня 1860 року Рада Петербурзької Академії мистецтв присвоїла Тарасу
Григоровичу Шевченку звання академіка гравюри.
Ведучий.Т.Г.Шевченко був одним із перших, хто звернувся до народних мотивів,
відтворюючи історичне та героїчне минуле свого народу.
Вірш "Розрита могла"
Ведучий.Тарас Шевченко своїми творами підніс духовну велич і красу народу до найвищих вершин, тим самим возвеличив Україну , український народ.Кобзар довів, що кожна нація повинна мати свою гідність, мораль , освячену віковими традиціями…
Шевченко Свою Україну любіть.Ведучий.Тарас Шевченко своїми творами підніс духовну велич і красу народу до найвищих вершин, тим самим возвеличив Україну , український народ.Кобзар довів, що кожна нація повинна мати свою гідність, мораль , освячену віковими традиціями…
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
Ведучий . Поет живе! Ми слухаєм його.
Ми чуєм заповіт його священний:
Учитися, кохати край стражденний
І не цуратись рідного, свого.
Ведучий. І всі ми, скільки є, в душі своїй
Клянемося тих дум не зраджувати зроду,
І справдимо ми заповіт святий,-
Поет живе в серцях свого народу!
Пісня
про Кобзаря. Відео закінчення.
«Заповіт»
Немає коментарів:
Дописати коментар