Підготовка до написання твору-роздуму в публіцистичному стилі на суспільну тему : " Мова – запорука існування народу" (І.Огієнко)

Мета: ознайомити учнів з вимогами до складання твору-роздуму в публіцистичному стилі; розвивати комунікативні навички учнів, уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку;виховувати почуття глибокої пошани й любові до рідного слова, своєї Батьківщини.

Обладнання: виставка книг про мову , мультимедійні презентаціі.

                                      Хід уроку

І. Організаційний момент.

Інтерактивна вправа «Очікування»       

Сьогодні  особливий  урок, сподіваюся  він  принесе  задоволення  і  вам,  і  нашим  гостям.

Діти, яким би ви хотіли бачити наш урок?(цікавим, науковим, пізнавальним)

-         Чого кожен з вас очікує від уроку?

Я очікую, що …( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе; будемо працювати в групах)

Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене робити висновки, складати твори – роздуми, висловлювати своє ставлення до почутого… )

Нехай на нашому уроці панує атмосфера доброзичливості, пізнання, а гарний  настрій  допоможе  під  час  роботи на  уроці  і   ми  всі  разом  досягнемо  успіху.

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку.
Сьогодні ми на уроці будемо готуватися до написання твору – роздуму на суспільну тему. Тому ми повинні знати  вимоги до складання твору-роздуму, особливості публіцистичного стилю; уміти складати твори в публіцистичному стилі на суспільну тему, правильно, логічно, послідовно викладати думки, аргументовано доводити свою думку;цінувати рідну мову, українське слово, любов до рідної землі.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

У нашій роботі ми пройдемо кілька етапів

-         1-ий етап. Теорія – основа знань.

-         Що ви знаєте про твір – роздум?
(Твір-роздум — це зв'язний текст, що характеризує логічно - послідовний виклад  низки думок, мір­кувань, висновків на певну тему.
Характерною ознакою тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й наслідку (чи обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).
У роздумі обов'язкові чотири частини:
1) теза — основне твер­дження, чітко сформульована думка;
2) аргументи, що підтверджують висунуту тезу;
3) докази ( приклади з літератури, суспільного життя, власного досвіду);
4) висновок, що випливають із до­казів (узагальнення).
Роздум дає відповідь на питання «чому?»)

-Які ви знаєте стилі мовлення?

-Де найчастіше використовується публіцистичний стиль мовлення?
(Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

— Пригадайте основні риси публіцистичного стилю, мовні засоби, харак­терні для нього .
Основні ознаки публіцистичного стилю:

-         доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),

-         поєднання логічності доводів і полемічності викладу,

-         поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,

-          художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол).

-         різні типи питальних, окличних та спонукальних речень,

-          використання багатозначної образної лексики, емоційно-оцінних слів, експресивних сталих словосполук, перифраз.

-         Звертання, риторичні запитання.)
-Що означає слово «суспільний»?

(Суспільний - який виражає відносини, становище людей у суспільстві.)

-Яка роль людини у суспільстві? (Саме від людини, від її дій, конкретних вчинків залежить неповторний колорит суспільного життя, його унікальність. Лише суспільство здатне накопичувати, зберігати та передавати від покоління до покоління, від людини до людини те, що здобуте як спільним, так і індивідуальним досвідом життєдіяльності)

Опрацювання пам’ятки «Як писати твір – роздуму публіцистичному стилі  на суспільну тему»

1.Продумайте тему твору – роздуму.

2.Коротко і чітко сформулюйте основну думку(тезу).

3. Доберіть переконливі докази своєї думки(приклади з літератури чи інших видів мистецтв, приклади з історії, суспільно – політичного життя, власних спостережень.)

4.Зробіть відповідні висновки.

Сьогодні ми на уроці будемо готуватися до написання твору – роздуму на суспільну тему:

  Мова – запорука існування  народу

 І.Огієнко
Епіграфом для нашого уроку є слова Володимира Забаштанського:

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

Отже, ми будемо готуватися до написання твору на тему, яка стосується кожного  з нас, кожного українця,.кожної людини,  яка живе у суспільстві.

Ознайомлення учнів із ключовим словом «мова», «запорука».

(Робота учнів із тлумачним словником)

Мова, - и, ж. 1. Здатність говорити. 2. Система словесного вираження думок, яка має певну звукову та граматичну будову і яка є засобом спілкування в людському суспільстві. 3. Спосіб словесного вираження, стиль, властивий кому-небудь.
А як ви розумієте слово «запорука»?

Запорука. Запевнення, гарантія в чомусь; джерело, основа, які забезпечують що-небудь.

Завдання для двох груп. Складання  сенкану до слова «мова».

 Мова

Милозвучна,чарівна,рідна

Ціную,захищаю,бережу

Мова зачаровує кожного

Скарб

Вступне слово вчителя

Одним із найбільших скарбів кожного народу є, безперечно, його мова. Вона — носій генетичної пам'яті народу, національної ідентичності, завдяки мові зберігаються його духовні скарби. Це спосіб зв'язку поколінь, народів і часів. Це — ознака духовності людини. Захищаючи рідну мову, ми захищаємо свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє.

Мова – це живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета  Максима Рильського:
Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов , і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ , учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний сад , а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

-         Який же сад має на увазі автор, що ми повинні його доглядати?

Так, звичайно,ми повинні берегти, шанувати, піклуватися про нашу мову, бо  «хто володіє словом.- як сказав відомий філософ Сократ, - той володіє світом», а Іван Огієнко писав: « Людина тільки в рідній мові стає Людиною довіку!», «Мова – це наша національна ознака, у мові наша культура, ступінь нашої свідомості…», «Мова – то серце народу, гине мова – гине народ.»

-Як ви можете пояснити ці висловлювання?

2-ий етап.Від теорії до практики.

Послухайте уважно текст

Мова – це душа кожного народу. У ній усі тони й відтінки, гармонія любові і добра. Вона уособлює в собі перлини думки, мистецтва й добра і збирає їх у духовну скарбницю.

         Рідне слово входить у духовне життя днів дитинства і юності з рідною піснею. Без мови – ми ніщо: не народ, не нація.

Отже,ми повинні берегти й шанувати рідну мову, володіти нею і піднести її до нових висот.

Запитання.

-До якого типу мовлення належить текст і чому?

-Назвіть його складові частини.

1.Теза.Мова – душа народу.

2.Докази.У мові гармонія любові і добра.

3.Висновок.Ми повинні шанувати рідну мову, піднести її до нових висот.

3-ій етап. Від знань до допитливості.

Завдання. Поставити речення так, щоб вийшла теза .

докази, висновок.

1.     Мову слід оберігати і шанувати.(висновок)

2.     Мова – цілющий скарб душі людської.(теза)

3.     У ній наші думки й почуття, радощі, тривоги і перемоги.(аргументи)

4-ий етап. Від допитливості до висловлювань видатних людей про мову.

Робота в групах .

1-ша група. Записати вислови видатних людей про мову.
1. Мова — душа нації (О. Толстой).
2. Мова — душа кожної національності, і її святощі, і її найцінніший скарб .
І. Огієнко.

3. Бринить-співає наша мова,  Чарує, тішить і п'янить (О. Олесь).
4. Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то пода­рунок, все крупно, зернисто, як самі перла (М. Гоголь).
5. Я дуже люблю ... народну українську мову, звучну, барвисту й таку
м'яку (Л. Толстой).
6. Мова — така ж давня істота, як і народ, що його витворив.

Панас Мирний

5-ий етап. Від висловлювань про мову до фольклору
2-га група: Записати відомі прислів’я та приказки про мову.

1.Слово — «сорочка духу народу».

2.Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

3.Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.

4.Мова — найкращий посередник для встановлення дружби і злагоди.
5.Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

6.Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
6-етап. Перегляд презентацій груп літературознавців і істориків про мову.
7 – етап.  Десять мовних заповідей свідомого громадянина
1. Мова — то серце народу: гине мова — гине народ.
2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
3. Літературна мова — то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.
4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об'єднанню нації.
5. Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.
6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
7. Головний рідномовний обов'язок кожного свідомого громадя­нина — працювати для підвищення культури своєї літератур­ної мови.
8. Стан літературної мови — то ступінь культурного розвою на­роду.
9. Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість ці­лого народу судять найперше з культури його літературної мови.
10. Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний право­пис, а також знати й виконувати рідномовні обов'язки свого народу .

8- етап . Пам’ятка для учнів. Як писати твір – роздум на тему:«Мова – запорука існування  народу».

9- етап. Складання плану твору – роздуму.

- Який би ви склали план до цього твору?

 Орієнтовний план

І.Мова – скарбниця духовності народу.

ІІ.Мова –душа і гордість нації.

1.Мова єднає нас.

2.Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ.

3Мова –це генетичний код нації.

ІІІ.Любити і берегти рідну мову – обов’язок кожного українця.
10- етап. Складання тез до майбутнього твору

11- етап.Складання твору.

Підсумок уроку.

 - Які рядки поезій, вислови вам найбільше запам’ятались, запали в душу?

По закінченні уроку обміняйтесь висловами про мову, перепишіть один в одного, щоб могли їх використати у творі.
Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, 

його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо,але без нього не можемо жити  І багатство це – наша рідна мова.

Тож плекаймо чудовий сад української  мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

Над всі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови — це вже не народ,

Без мови всі б ми сиротами стали.

Шануймо мову над усі скарби,

Якщо ми хочем зватися народом.

С.Софієнко 

Домашнє завдання. Написати твір-роздум  «Мова – запорука існування  народу»

Пам’ятка для учнів

Як писати твір – роздум на тему:

«Мова – запорука існування  народу»

Теза

Чітко сформулюйте тезу висловлювання.

Теза передує аргументам. Використовуйте мовні конструкції:

« Я вважаю…»,« На мою думку…», «Мені здається…»,

« Переконаний…», « Як на мене, то…» тощо.

Орієнтовні опорні слова:

Рідна мова,солов’їна,барвінкова, державна,батьківська,

материнська, милозвучна, красива, багата, барвиста,

колоритна, співуча, золота, велична, незрівнянна,

калинова, літературна, народна,життя духовного основа,

оберіг народу, душа народу, дзвінкова криниця,

головна ознака й символ нації, духовна скарбниця,

запорука існування народу,шанувати, оберігати.

Тези:

1.Мова – душа народу.

2.Мова- цілющий скарб душі людської.

3.Мова  - це наша національна ознака.

4. Мова – життя духовності основа.

Аргументи

Наведіть принаймні два докази, підстави для обґрунтування,

підтвердження тези. Аргументи передують прикладам.

Використовуйте мовні конструкції: «Тому що…»,

«Це доводить…», «Підтвердженням цього є…», 

«Це засвідчує…», «Свідченням цього є…»,

«Доказом цього може бути…» тощо.

Приклад з літератури чи мистецтва

Наведіть принаймні      один  доречний приклад з літератури 

або  інших видів мистецтв. Вкажіть     проблему,

порушену автором художнього твору, художній образ,

через який проблема розкрита, наведіть цитату з твору.

Факти з життя митців, якщо вони стосуються

їхньої творчості. Використовуйте мовні конструкції:

«Наприклад…», «Прикладом може слугувати…»,

«Яскравим прикладом цього може слугувати…»,

«Не можна не згадати…» тощо.

Приклад з історії, суспільно – політичного чи власного життя

Наведіть приклад з історії,  суспільно – політичного чи

 власного життя. Використовуйте мовні конструкції:

 «Наприклад», «Прикладом цього може слугувати…»,

«Яскравим прикладом цього може слугувати…»,

«Не можна не згадати…» тощо.

Логічність і послідовність

Висловлення будуйте логічно і послідовно, використовуйте

мовні кліше, слова – скріпи, що оформлюють текст, як – от:

«по – перше», «по – друге», «з цього випливає»,

 «як було зазначено», «повертаючись до думки», «як можна

 побачити» тощо. Структуруйте роботу за абзацами.

Висновок

Висновок відповідає тезі і органічно  випливає з

аргументів і прикладів . Використовуйте мовні конструкції:

«отже», «таким чином», «можна зробити висновок»,

 «висновком може слугувати» тощо.

  Висловлювання видатних людей

Хто цурається своєї рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.

                                                                           І.Огієнко

Мова – то серце народу, гине мова – гине народ.

І.Огієнко

Мова – це наша національна ознака, у мові наша культура, ступінь нашої свідомості…

І.Огієнко

Кожен народ, що дбає про сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови.

К. Мотрич

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

                                                                           Л. Костенко

Допоки мова є – народ не гине,

А воскресає, наче фенікс – птах.

                                      Н. Поклад

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

 Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде…

                                      М. Рильський

Мову пошануємо-

Виростем багатими.

Хто про мову думає,

Зна, що в нього мати є.

                            В. Каюков

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу його і багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.

                                                                 П. Мирний

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.

                                                                  О. Гончар