Олег Ольжич«Господь багатий нас благословив…», «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)

Тема: Олег Ольжич. «Господь багатий нас благословив…», «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)
Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами життя поета, удосконалювати вміння виразно читати поезію,розкрити громадянські мотиви поезії, виховувати почуття власної гідності, любові до Вітчизни.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет Олега  Ольжича,ілюстрації до віршів, збірки поезій .
                                                                       Хід уроку

      І. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.
  Вступне слово вчителя або коротка розповідь учня про еміграційну літературу
  Доля українського народу дуже складна і водночас трагічна. Протягом XX століття мільйони українських сімей змушені були покинути рідні оселі і в пошуках кращого життя поїхати на чужину.       
 Що ж примусило цих людей залишити рідні землі ? В основному - соціально-економічні та політичні причини.     
    Емігранти, чужоземці, вигнанці, люди, хворі Україною… У них забрали рідну землю, небо, могили предків, але не змогли лишити Любові, пам’яті, прагнення жити Батьківщиною.

Друга хвиля еміграції була пов’язана з поразкою національно- визвольних змагань. Тому поети-емігранти сформулювали  свою концепцію людини. Це — духовно сильна й вольова особистість, національно свідомий українець, який з ідейних переконань віддасть життя за незалеж­ність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою Батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості. «Празька школа» — група українських письменників, які після  Громадянської війни 1920-х років опинилися за кордоном, переважно у Європі, і тривалий час мали своїм культурно-організаційним центром Прагу.

 ІІ.  Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.
 На кожній парті є аркуші паперу, на яких надруковано цілі уроку. Пропонуємо учням додати ще щось до вже визначених цілей (за бажанням). Пропозиції учнів враховуємо.
 ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
 
Коротка розповідь учителя про життєвий і творчий шлях Олега Ольжича.

      Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. . У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений у США до Гарвардського університету читати лекції з археології. І тільки за межами України хлопець усвідомив, наскільки вона дорога і рідна, не міг не думати про неї, розтерзану різними політичними силами.    Уже будучи студентом, Олег Кандиба розуміє потребу створення незалежної держави України. Але для цього треба ступити на шлях боротьби, часом жорстокої і безкомпромісної.
Тому юнак стає членом Організації Українських Націоналістів і пов’язує життя з боротьбою за національне визволення свого народу. Ольжич очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН. Олег Кандиба займається художньою творчістю, дібравши собі літературний псевдонім Ольжич, тобто син Олега, київського князя, який згадується в літописах як «Ольг». Цей псевдонім говорить про те, що Олег завжди відчував себе українцем.
 У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича «Рінь».
      За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України. Потрапив до хортистської тюрми.
      У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича «Вежі». 
 У 1944 році Олега Ольжича було заарештовано. Почалися допити, катування, поета було відправлено до концтабору Заксенхаузен. У вірші «Присвята» він писав:
   Пошли мені, молюся, дар один:
   В ім’я її (Батьківщини) прийняти мужньо муки,
   І в грізні дні залізної розплати
   В шинелі сірій вмерти від гранати.

На землі немає могили Олега Ольжича. Він помер у камері в’язнів-смертників табору Заксенхаузен 22 липня 1944 року. Довідавшись про смерть сина, помер батько, Олександр Олесь. А 31 липня з’явився на світ син Олега, теж Олег Кандиба. Рід талановитих людей, справжніх патріотів не перевівся.
ІV.Виразне читання поезії «Господь багатий нас благословив…» учнями. Випереджувальне завдання.
 Повторне виразне читання поезії (читання по строфах) з коментарем.
 Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині..
Ольжич вважає українців духовно багатою нацією і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.

V.Дослідницька робота в групах.
І група. Сформулювати тему та ідею поезії. (Тема поезії – життя і боротьба. Ідея - автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить).
ІІ група.  Проаналізувати лексику поезії «Господь багатий нас благословив» (Автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Ужитий тут і минулий час (“благословив”) означає щойно здійснений прихід нової епохи).
ІІІ група. Визначити художні засобів, які автор використав  для змалювання одвічних українських чеснот і пріоритетів життя. (Епітети «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»; метафори «на столах Його веселих», « Твойому серцю найхмельніший келих» та повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості).
ІV група. Які цілі ставить Олег Ольжич перед українцем?( Іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям, боротися за національне визволення ).

VI.Скласти асоціативний кущ.
Які дари отримала людина  від Бога?
      
                            Відвага

Бог                     життя
                         любов
                              творчість
                       туга
                          порив
Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати

VII.Виразне читання поезії 
«Захочеш – і будеш» .
VIII.Пошукове завдання.
-  Які настрої та емоції викликала у вас поезія?
  -  Сформулюйте тему та ідею поетичного твору.
   -  Підтвердити свої міркування рядками з поезії.

IX.Робота над композицією вірша.
Поділити поезію на окремі частини. Дати їм назву. Про що йде мова у кожній із частин? Записати у зошити.
І — Все в житті залежить від нас самих. ( Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу).
II —Справжнє, наповнене боротьбою життяне для слабких.( Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок).
III — Сумління -вічне мірило вчинків. (Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути).
IV — Хвилини вибору і сумнівів. (Слід пам'ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не просто собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе - то дуже важлива річ!).

X.Проблемні запитання.
-  Завдяки чому досягається образність
   у творі?
-  Як ви розумієте вислів «зрослась небезпека
   з відважним життям»?
-  Яку пораду дає своїм однодумцям
    Олег Ольжич?
-  На яке слово у  поезії падає
    логічний   наголос?

XІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання .
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
-  Олег Ольжич належав до покоління …
-  Олег Ольжич народився у...
-  Майбутній поет навчався у...
-  Збірки, які вийшли за життя поета, мали назви...
-  Причиною смерті став ...
-  Олег Ольжич прожив...
-  Життєвим кредом поета були слова...

Бесіда за питаннями.
-  Чи актуальні сьогодні питання, озвучені Олегом Ольжичем?
-  Який висновок ви зробили для себе?
Завершальне слово вчителя.
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до Батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України.
XII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
- Вивчити напам’ять одну із поезій Олега Ольжича.