пʼятниця, 3 жовтня 2014 р.

Притчі

Притча про любов

Притча про маму

Притча про щастя

Притча про доброту і милосердя


Притча про добро


Притча про терпіння
Жив-був юнак з поганим характером.
Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав забивати один цвях у ворота саду кожен раз, коли той втратить терпіння або посвариться з кимось.
Першого дня він забив 37 цвяхів у ворота саду. Наступного дня навчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи її з дня в день. Зрозумів, що простіше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, наступив той день, коли юнак не забив ні одного цвяха у ворота саду.
Прийшов він до батька і сказав йому цю новину. Тоді батько сказав юнаку, виймати один цвях з воріт, кожен раз, коли він не втратить терпіння.
Настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи.
Батько підвів сина до садових воріт, і сказав:
«Сину, ти чудово себе вів, але подивись, скільки дірок залишилось у воротах».
Ніколи вони вже не будуть такими як раніше. Коли ти з кимось сваришся, і говориш йому неприємні речі, то залишаєш йому рани як у тих воротах. Можеш встромити в людину ніж, і потім витягнути його, але завжди залишиться рана. І буде неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення. Рана залишиться.
Рана, нанесена словами, спричиняє таку ж біль, як і фізична.

Немає коментарів:

Дописати коментар