У Шевченківському гаї
Шевченківський гай
- етнографічний музей народної архітектури та побуту під відкритим небом, де
зібралися архітектурні експонати та експонати народного побуду всієї Західної
України.Справжні українські
вишиванки, давні дерев’яні церкви, унікальні архітектурні пам’ятки, наочна
історія нашого українського села вабить сюди львів’ян та гостей нашого міста.
Шевченківський гай знаходиться на території історико-ландшафтного парку „Знесіння” в північно-східній частині Львова. Ідея створення такого музею припадає на 1930 рік, коли до Львова було привезено Миколаївську церкву, збудовану у 1763 році у селі Кривки Турківського району. Це перший експонат майбутнього музею.
На території музею розташовано приблизно 120 архітектурних об’єктів, що об’єднані в 54 садиби. Розподіл об’єктів – етнографічний. Поділ йде на історико-етнографічні області: Гуцульщина, Поділля, Бойківщина, Полісся, Волинь, Лемківщина, Покуття, рівнинне Закарпаття, та етнозони: Львівщина та Буковина.
Шевченківський гай знаходиться на території історико-ландшафтного парку „Знесіння” в північно-східній частині Львова. Ідея створення такого музею припадає на 1930 рік, коли до Львова було привезено Миколаївську церкву, збудовану у 1763 році у селі Кривки Турківського району. Це перший експонат майбутнього музею.
На території музею розташовано приблизно 120 архітектурних об’єктів, що об’єднані в 54 садиби. Розподіл об’єктів – етнографічний. Поділ йде на історико-етнографічні області: Гуцульщина, Поділля, Бойківщина, Полісся, Волинь, Лемківщина, Покуття, рівнинне Закарпаття, та етнозони: Львівщина та Буковина.

Домініканський собор
(Церква Пресвятої Євхаристії) - одна із кращих архітектурних пам'яток Львова,
побудованих в стилі бароко.
У 1749 році на місці старого готичного храму на кошти гетьмана Юзефа Потоцького було розпочато будівництво монастирського костелу Божого Тіла чину домініканців. Над проектом його спорудження працював талановитий архітектор та військовий інженер Ян де Вітте – комендант Кам’янець-Подільської фортеці.
Будівництвом храму керував М.Урбаник, з 1764 року – К.Мурадович. У 1792-98рр. К.Фесінгером було закінчене скульптурне оформлення фасаду, а двоярусну дзвіницю прибудовано за проектом Ю.Захаревича у 1865 році.
Костел виконано у стилі пізнього барокко. У плані Домініканський собор нагадує хрест з овальною центральною частиною та двома дзвіницями по боках. Возвеличення костелу надає величезний еліптичний купол.
До кращих зразків львівської пластики XVIIIст. належать позолочені скульптури вівтаря Домініканського костелу, створені С.Фесінгером, а також 18 дерев’яних статуй святих домініканського чину, що знаходяться під куполом.
Інтер’єр Домініканського собору прикрашають мистецькі пам’ятки: скульптурні алебастрові надгробки XVIст., перенесені з підземель давнього готичного костелу; мармуровий надгробок графині Ю. Дунін-Борковської, роботи видатного датського скульптора Б.Торвальдсена (1816року); пам’ятники губернатору Ф. Фон Гауеру (1824р. скульптор А.Шімзер) та відомому польському художнику А.Гроттгеру (1880р. скульптор В.Гадомський).
Домініканський собор - одна із кращих барокових пам’яток Львова.
Музей пошти
Музей королівської пошти у Львові розташували у палаці Бандінеллі, де чотири століття тому запрацювало перше в Україні поштове відділення. музей пошти Історія поштарства з 17 по 19 століття розмістилася у трьох залах. Понад сотня експонатів, більшість з яких - велика рідкість, як, наприклад, валіза короля Швеції і Польщі Сигізмунда ІІІ. Старовинні дорожні скрині, поштові сумки, зброя, яку носили поштарі, сурма, перші листівки і мундир 30 років 19 століття - те, чим найбільше пишаються у музеї. Загалом - 100 експонатів, деякі з них справді унікальні. Заснували музей у помешканні знаного у Львові 17 століття торговця Роберто Бандінеллі. З торгівлею шовком не склалося, тож чоловік вирішив узятися за прибуткову на той час справу - поштарство. Колись послуги листоноші були дуже коштовними. Надіслати кореспонденцію міг собі дозволити не кожен.


Львівський
театр Опери та Балету ім. Соломії Крушельницької – справжній витвір мистецтва
стилю неоренесансу, що є окрасою не тільки Львова, а й усієї Європи.
У 1749 році на місці старого готичного храму на кошти гетьмана Юзефа Потоцького було розпочато будівництво монастирського костелу Божого Тіла чину домініканців. Над проектом його спорудження працював талановитий архітектор та військовий інженер Ян де Вітте – комендант Кам’янець-Подільської фортеці.
Будівництвом храму керував М.Урбаник, з 1764 року – К.Мурадович. У 1792-98рр. К.Фесінгером було закінчене скульптурне оформлення фасаду, а двоярусну дзвіницю прибудовано за проектом Ю.Захаревича у 1865 році.
Костел виконано у стилі пізнього барокко. У плані Домініканський собор нагадує хрест з овальною центральною частиною та двома дзвіницями по боках. Возвеличення костелу надає величезний еліптичний купол.
До кращих зразків львівської пластики XVIIIст. належать позолочені скульптури вівтаря Домініканського костелу, створені С.Фесінгером, а також 18 дерев’яних статуй святих домініканського чину, що знаходяться під куполом.
Інтер’єр Домініканського собору прикрашають мистецькі пам’ятки: скульптурні алебастрові надгробки XVIст., перенесені з підземель давнього готичного костелу; мармуровий надгробок графині Ю. Дунін-Борковської, роботи видатного датського скульптора Б.Торвальдсена (1816року); пам’ятники губернатору Ф. Фон Гауеру (1824р. скульптор А.Шімзер) та відомому польському художнику А.Гроттгеру (1880р. скульптор В.Гадомський).
Домініканський собор - одна із кращих барокових пам’яток Львова.
Аптека-музей у Львові
|
Аптека, що мала назву «Під чорним орлом» заснована ще в далекому 1735
році одним військовим фармацевтом-магістром Наторпом. В сучасному стані це 16
виставкових залів із загальною площею біля 700 квадратних метрів.
Музей пошти
Музей королівської пошти у Львові розташували у палаці Бандінеллі, де чотири століття тому запрацювало перше в Україні поштове відділення. музей пошти Історія поштарства з 17 по 19 століття розмістилася у трьох залах. Понад сотня експонатів, більшість з яких - велика рідкість, як, наприклад, валіза короля Швеції і Польщі Сигізмунда ІІІ. Старовинні дорожні скрині, поштові сумки, зброя, яку носили поштарі, сурма, перші листівки і мундир 30 років 19 століття - те, чим найбільше пишаються у музеї. Загалом - 100 експонатів, деякі з них справді унікальні. Заснували музей у помешканні знаного у Львові 17 століття торговця Роберто Бандінеллі. З торгівлею шовком не склалося, тож чоловік вирішив узятися за прибуткову на той час справу - поштарство. Колись послуги листоноші були дуже коштовними. Надіслати кореспонденцію міг собі дозволити не кожен.
Музей зброї
Міський арсенал – перша міська зброярня,
збудована у Львові у 1554-1556 роках. Тут відливали гармати, поряд – розміщувався
склад боєприпасів.
Від 1981 року в арсеналі розміщується Музей зброї – єдиний музей такого зразка в Україні . На нижньому поверсі розмістився виставковий зал, де можна оглянути старовинну скульптурну групу, яка колись прикрашала оборонні мури міста.
Від 1981 року в арсеналі розміщується Музей зброї – єдиний музей такого зразка в Україні . На нижньому поверсі розмістився виставковий зал, де можна оглянути старовинну скульптурну групу, яка колись прикрашала оборонні мури міста.


Порохова вежа
З
декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастіонів до
нашого часу збереглася лише одна – Порохова вежа. Її збудували з каміння
старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під
мурами міста часто з'являлися загарбники зі Сходу ?– товщина її мурів становить
2,5-3 м.
Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися із давніх часів, а у
XIX столітті на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо
неподалік розмітилася резиденція австрійського намісника Галичини.
Порохова вежа входила в зовнішню систему оборони середньовічного міста, що складалася з валів і розташованих на них башт. В мирний час служила для зберігання зерна.
У 1973 р. проведена реставрація — знята зовнішня штукатурка, розкриті бійниці – вежа набула сучасно вигляду.
Порохова вежа входила в зовнішню систему оборони середньовічного міста, що складалася з валів і розташованих на них башт. В мирний час служила для зберігання зерна.
У 1973 р. проведена реставрація — знята зовнішня штукатурка, розкриті бійниці – вежа набула сучасно вигляду.
Оперний театр
Перший камінь у фундамент Оперного
театру було закладено у 1897 році. Проектом театру займався, видатний на той
час, архітектор у Європі – Зігмунт Горголєвскі.
Інтер'єр театру вражає своєю красою. При оздоблені була використана позолота (використано декілька кілограмів золота), різнокольоровий мармур, розписи і чудові витвори скульптури. На прем'єрах спектаклів можна побачити чудову сценічну завісу «Парнас», роботи відомого живописця Генриха Семирадського. Цей витвір – алегоричне трактування сенсу життя людини.
Великий Міський театр (так Львівський Оперний театр називався до 1939 року) відкривається 4 жовтня 1900 року.
Протягом усієї історії Львівського театру Опери та Балету у ньому в різний час працювали видатні особистості, серед яких: Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Генріх Семирадський та багато інших. Своєю мистецькою працею вони зробили внесок у національну культуру України та історію Львівського Оперного театру.
Інтер'єр театру вражає своєю красою. При оздоблені була використана позолота (використано декілька кілограмів золота), різнокольоровий мармур, розписи і чудові витвори скульптури. На прем'єрах спектаклів можна побачити чудову сценічну завісу «Парнас», роботи відомого живописця Генриха Семирадського. Цей витвір – алегоричне трактування сенсу життя людини.
Великий Міський театр (так Львівський Оперний театр називався до 1939 року) відкривається 4 жовтня 1900 року.
Протягом усієї історії Львівського театру Опери та Балету у ньому в різний час працювали видатні особистості, серед яких: Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Генріх Семирадський та багато інших. Своєю мистецькою працею вони зробили внесок у національну культуру України та історію Львівського Оперного театру.
Немає коментарів:
Дописати коментар